Словник української мови (1927)/зола

by Борис Грінченко

◀ зокремішний

Словник української мови Борис Грінченко З зола

золза ▶

Київ: Горно, 1927

Зола́, ли́, ж. 1) Зола. Лучче їсти хліб з золою, та не жити з чужиною. Ном. № 14198. 2) Щелочь. 3) Сырой холодный ветер осенью или весной. Вітер з золою. НВолын. у.