Словник української мови (1927)/золотіння
Зовнішній вигляд
◀ золотище | Словник української мови З золотіння |
золотісінький ▶ |
|
*Золоті́ння, ня, с. Золочение, позолота. Каже циганка: «Позолоти ручку, поклади карбованця». Каже чоловік: «А я і без золотіння тобі заворожу». Крим.