Словник української мови (1927)/зоп'ятитися

by Борис Грінченко

◀ зоп'ястися

Словник української мови Борис Грінченко З зоп'ятитися

зораний ▶

Київ: Горно, 1927

Зоп'яти́тися, чу́ся, ти́шся, гл. Остановиться. Тоді віл зоп'ятився і не став іти до його. Новомоск. у. Як скажеш, щоб він тобі віддав, то пан і зоп'ятиться. НВолын. у.