Словник української мови (1927)/зопсувати

by Борис Грінченко

◀ зопсіти

Словник української мови Борис Грінченко З зопсувати

зопсуватися ▶

Київ: Горно, 1927

Зопсува́ти, сую́, є́ш, гл. = Зіпсува́ти. Зовсім бісова собака сало зопсувала. Канев. у. Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить. Ном. № 3232. См. Запсува́ти.