Словник української мови (1927)/зостановити
Зовнішній вигляд
◀ зоставляти | Словник української мови З зостановити |
зостанок ▶ |
|
Зостанови́ти, влю́, виш, гл. = Зоста́вити. Його сонного будили, не збудили, там його в неволі й зостановили. АД. I. 127.