Словник української мови (1927)/зостарити
Зовнішній вигляд
◀ зостанок | Словник української мови З зостарити |
зостарітися ▶ |
|
Зоста́рити, рю, риш, гл. = Зіста́рити. Синів не женила, дочок не 'ддавала: зостарило мене, що я заробляла. Чуб. V. 927.