Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/зрадник

Матеріал з Вікіджерел

Зра́дник, ка, м. Изменник, предатель. Чуб. V. 57. Вибрав Юду Іскариоцького, що стався зрадником. Єв. Л. VI. 16.