Словник української мови (1927)/зрадіти

by Борис Грінченко

◀ зраділий

Словник української мови Борис Грінченко З зрадіти

зрадітися ▶

Київ: Горно, 1927

Зраді́ти, ді́ю, єш, гл. Обрадоваться. Єв. Мр. XIV. 11. «Вже козак твій назад іде». А козачка тому зраділа. Чуб. V. 1171. Пані зраділа. МВ. II. 40. Як вгляділо я вас, так аж зраділо. Гліб. 1.