Словник української мови (1927)/зрешілий
| ◀ зречися | Словник української мови З зрешілий |
зрешіти ▶ |
|
Зреші́лий, а, е. Трухлый. Дерево зрешіле. Вх. Лем. 421.
| ◀ зречися | Словник української мови Борис Грінченко З зрешілий |
зрешіти ▶ |
|
Словник української мови — З
зрешілий
Борис Грінченко
1927
Зреші́лий, а, е. Трухлый. Дерево зрешіле. Вх. Лем. 421.