Словник української мови (1927)/зрожати
| ◀ зрожай | Словник української мови З зрожати |
зрожатися ▶ |
|
Зрожа́ти, жа́ю, єш, сов. в. зроди́ти, джу́, диш, гл. 1) Рожать, родить. Так його мати зродила. Ном. № 2918. Ти учора ізвечора дитя зродила. Грин. III. 273. 2) Родить, уродить. Як будуть сестро… ягоди зрожати. О. 1861. X. 89. Прошу ж тебе, не цвіти красно, прошу ж тебе, не зроди рясно. Мет. 176. Добра нивонька була: сто кіп жита зродила. Чуб. III. 240.