Словник української мови (1927)/зручний
| ◀ зручати | Словник української мови З зручний |
зручність ▶ |
|
Зру́чний, а, е. 1) Ловкий; удобный. Левиц. Пов. 141. *2) Сподручный.
| ◀ зручати | Словник української мови Борис Грінченко З зручний |
зручність ▶ |
|
Словник української мови — З
зручний
Борис Грінченко
1927
Зру́чний, а, е. 1) Ловкий; удобный. Левиц. Пов. 141. *2) Сподручный.