Словник української мови (1927)/зрівна
| ◀ зрівка | Словник української мови З зрівна |
зрівноважити ▶ |
|
Зрі́вна, нар. 1) Ровно. 2) Поровну. Зрівна, дружбоньку, зрівна, край коровай здрібна. Гол. IV. 329.
| ◀ зрівка | Словник української мови Борис Грінченко З зрівна |
зрівноважити ▶ |
|
Словник української мови — З
зрівна
Борис Грінченко
1927
Зрі́вна, нар. 1) Ровно. 2) Поровну. Зрівна, дружбоньку, зрівна, край коровай здрібна. Гол. IV. 329.