Словник української мови (1927)/зріст
| ◀ зрінко | Словник української мови З зріст |
зрість ▶ |
|
Зріст, зро́сту, м. 1) Рост. Сама красна, чепурная, хорошого зросту. Мл. л. сб. 203. На зріст. Ростом. Ши́ти на зріст. Шить так, чтобы пошитое годилось и тогда, когда выростет тот, для кого шито. 2) Возраст. З малих літ до великого зросту кохала, годувала. ЗОЮР. I. 19. 3) Проросшее зерно, снопы.