Словник української мови (1927)/зубожений
| ◀ зубовий | Словник української мови З зубожений |
зубожити ▶ |
|
Зубо́жений, а, е. Приведенный в бедность, сделанный бедным. Коли ми зійдемося знову на сій зубоженій землі? Шевч. 383.
| ◀ зубовий | Словник української мови Борис Грінченко З зубожений |
зубожити ▶ |
|
Словник української мови — З
зубожений
Борис Грінченко
1927
Зубо́жений, а, е. Приведенный в бедность, сделанный бедным. Коли ми зійдемося знову на сій зубоженій землі? Шевч. 383.