Словник української мови (1927)/зубожілий
| ◀ зубожитися | Словник української мови З зубожілий |
зубожіння ▶ |
|
*Зубо́жілий, а, е. Обедневший.
| ◀ зубожитися | Словник української мови Борис Грінченко З зубожілий |
зубожіння ▶ |
|
Словник української мови — З
зубожілий
Борис Грінченко
1927
*Зубо́жілий, а, е. Обедневший.