Словник української мови (1927)/зугарний
| ◀ зуверіти | Словник української мови З зугарний |
зугледіти ▶ |
|
Зуга́рний, а, е. Способный, мастер. А ми доженемо. — Зугарні! Заплутаєтесь у своїх полах та й попадаєте. Мир. Пов. I. 149. Зугарний теревені правити. Гринч.