Словник української мови (1927)/зугоритися
| ◀ зугледіти | Словник української мови З зугоритися |
зужитковувати ▶ |
|
*Зугори́тися, рю́ся, ришся (на що), гл. Суметь устроить что-нибудь, приспособиться к чему-либо, изловчиться на что-нибудь. Коло самої монопольки, не більше як сажнів двадцять, зугорився собі чоловік на пивну лавочку і причепив до цеї пивної лавочки дрібну торговлю. Крим.