Словник української мови (1927)/зумисне
| ◀ зумати | Словник української мови З зумисне |
зумитися ▶ |
|
Зуми́сне, нар. Умышленно, нарочно. Всі гори були ніби зумисне заквітчані зеленим деревом. Левиц. Пов. 4.
| ◀ зумати | Словник української мови Борис Грінченко З зумисне |
зумитися ▶ |
|
Словник української мови — З
зумисне
Борис Грінченко
1927
Зуми́сне, нар. Умышленно, нарочно. Всі гори були ніби зумисне заквітчані зеленим деревом. Левиц. Пов. 4.