Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/зуповний

Матеріал з Вікіджерел

Зупо́вний, а, е. Полный. Треба, кажуть, ізозвати зуповную раду, щоб і військо з Запорожжя було на раді. К. ЧР. 26.