Словник української мови (1927)/зучатися

by Борис Грінченко

◀ зучати

Словник української мови Борис Грінченко З зучатися

зхлопіти ▶

Київ: Горно, 1927

Зуча́тися, ча́юся, єшся, сов. в. зучи́тися, чу́ся, чишся, гл. Приучаться, приучиться. Бо під батьковськими крильми я зучивсь до бою. К. МБ. III. 246.