Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/зцапіти

Матеріал з Вікіджерел

Зцапі́ти, пі́ю, єш, гл. Глупым сделаться, одуреть (как козел). Желех. *Чи ви зцапіли, що таке кажете? Киев. у. Ефр.