Словник української мови (1927)/зцуплювати
| ◀ зцупити | Словник української мови З зцуплювати |
зцуратися ▶ |
|
Зцу́плювати, плюю, єш, сов. в. зцу́пити, плю, пиш, гл. Стаскивать, стащить, стянуть. Зцупити з печі. Г.-Арт. (О. 1861. III. 111).
| ◀ зцупити | Словник української мови Борис Грінченко З зцуплювати |
зцуратися ▶ |
|
Словник української мови — З
зцуплювати
Борис Грінченко
1927
Зцу́плювати, плюю, єш, сов. в. зцу́пити, плю, пиш, гл. Стаскивать, стащить, стянуть. Зцупити з печі. Г.-Арт. (О. 1861. III. 111).