Словник української мови (1927)/зціпіти
| ◀ зціпити | Словник української мови З зціпіти |
зціплювати ▶ |
|
Зці́піти, пію, єш, гл. Оцепенеть, одеревенеть. Зціп мов пень. Млак. 84.
| ◀ зціпити | Словник української мови Борис Грінченко З зціпіти |
зціплювати ▶ |
|
Словник української мови — З
зціпіти
Борис Грінченко
1927
Зці́піти, пію, єш, гл. Оцепенеть, одеревенеть. Зціп мов пень. Млак. 84.