Словник української мови (1927)/зчезати
| ◀ зчахнути | Словник української мови З зчезати |
зчепити ▶ |
|
Зчеза́ти, за́ю, єш, сов. в. зче́знути, ну, неш, гл. Исчезать, исчезнуть. Марко повернув у гущиню і зчез за кущами. Стор. МПр. 125.
| ◀ зчахнути | Словник української мови Борис Грінченко З зчезати |
зчепити ▶ |
|
Словник української мови — З
зчезати
Борис Грінченко
1927
Зчеза́ти, за́ю, єш, сов. в. зче́знути, ну, неш, гл. Исчезать, исчезнуть. Марко повернув у гущиню і зчез за кущами. Стор. МПр. 125.