Словник української мови (1927)/зшукувати
| ◀ зшукатися | Словник української мови З зшукувати |
зшумати ▶ |
|
Зшу́кувати, кую, єш, сов. в. зшука́ти, ка́ю, єш, гл. Отыскивать, отыскать предметы, находящиеся в разных местах. Аф. 463. Зшукую овець, що пастухи порозгублювали. Гринч. *Розгубилася була з курчатами квочка по бур'янах, на-силу вже я позшукувала. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.