Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/зяяти

Матеріал з Вікіджерел

Зя́яти, зя́ю, єш, гл. Зиять. Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей).