Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/зівака

Матеріал з Вікіджерел

*Зіва́ка, ки, м. Ротозей. Сл. Нік.

Зівака́, нар. — да́ти. Прозевать. Такий то з тебе стрілець, уже й зівака дав. Волч. у.