Словник української мови (1927)/зізволити
| ◀ зізви | Словник української мови З зізволити |
зізволяти ▶ |
|
Зізволя́ти, ля́ю, єш, сов. в. зізво́лити, лю, лиш, гл. = Зволя́ти, зво́лити. П'яний на все зізволяє. Ном. № 11481.
| ◀ зізви | Словник української мови Борис Грінченко З зізволити |
зізволяти ▶ |
|
Словник української мови — З
зізволити
Борис Грінченко
1927
Зізволя́ти, ля́ю, єш, сов. в. зізво́лити, лю, лиш, гл. = Зволя́ти, зво́лити. П'яний на все зізволяє. Ном. № 11481.