Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/зікратий

Матеріал з Вікіджерел

Зікра́тий, а, е. Белоглазый. Зікратий кінь. Черк. у. І на зікратого сам сівши, на штурм їх не веде, а мчить. Котл. Ен. V. 30.