Словник української мови (1927)/зілля
| ◀ зілленько | Словник української мови З зілля |
зілляти ▶ |
|
Зі́лля, ля, с. 1) Злак, растение. 2) Лекарственная трава, зелье, волшебное зелье. Ой є в мене таке зілля близько перелазу; як дам тобі напитися, забудеш одразу. Мет. 62. Марисенька в недузі лежала, аж зза моря зілля забажала. Гол. I. 112. Чар-зі́лля. Волшебные травы, собранные в день и в ночь на Ивана Купала. О. 1861. II. 206. 3) Название различных растений: Боло́тне зі́лля. Ranunculus. Вх. Пч. I. 12. Га́дєче —. Gnaphalium canadense. Лв. 99. Гою́че —. Astrantia major. Вх. Пч. I. 9. Квасне́ —. Valeriana tripterys. Лв. 102. Кіня́че —. Circaea luteliana. Вх. Пч. I. 9. Криве́ —. Polygonum bistorta. Лв. 100. Ку́ряче —. = Збу́рник. Лв. 102. Ластів'я́че — = Земи́зеленя. Вх. Пч. I. 9. Ма́сляне — = Sedum telephium. Вх. Пч. I. 12. Міцне́ — = Centaurea jacea. Вх. Лем. 436. Святоя́нське — = Івано́к. Вх. Пч. I. 10. Сі́ре —. *Белый клевер. Trifolium repans. Е. Чикал. О. 1861. XI. Свидн. 29. Страпа́те —? О. 1861. XI. Свидн. 29. Тата́рське — = Шу́вар. Вх. Пч. I. 8. *Ум. Зі́ллячко.