Словник української мови (1927)/зімний
| ◀ зімненький | Словник української мови З зімний |
зімник ▶ |
|
Зі́мний, а, е и зі́мній, я, є. 1) Зимний. Зімнє сонце, як мачушине серце. Ном. № 619. 2) Холодный. Козак зімної води просить. Гол. I. 106. Парубоцькая краса, як зімняя роса. Чуб. III. 81. Бо зімна роса, як дівчина боса. Чуб. V. 32. Ум. Зі́мненький, зімне́(і)се(і)нький. Росла я при криниці, при зімненької водиці. Чуб. V. 49.