Словник української мови (1927)/зімно
| ◀ зімничуватий | Словник української мови З зімно |
зімняк ▶ |
|
Зі́мно, на, с. Холод. А Сус Христос в Давидовій шопі зімно терпить і дрожить. Чуб. III. 384. *Помалу звикла до зимна. Коцюб.
Зі́мно, нар. Холодно.
| ◀ зімничуватий | Словник української мови Борис Грінченко З зімно |
зімняк ▶ |
|
Словник української мови — З
зімно
Борис Грінченко
1927
Зі́мно, на, с. Холод. А Сус Христос в Давидовій шопі зімно терпить і дрожить. Чуб. III. 384. *Помалу звикла до зимна. Коцюб.
Зі́мно, нар. Холодно.