Словник української мови (1927)/зімовник
| ◀ зімовище | Словник української мови З зімовник |
зімовчак ▶ |
|
Зімовни́к, ка́, м. Зимнее жилице запорожца вне Сечи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу. К. ЧР. 13.
| ◀ зімовище | Словник української мови Борис Грінченко З зімовник |
зімовчак ▶ |
|
Словник української мови — З
зімовник
Борис Грінченко
1927
Зімовни́к, ка́, м. Зимнее жилице запорожца вне Сечи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу. К. ЧР. 13.