Словник української мови (1927)/зіставити

by Борис Грінченко

◀ зіставатися

Словник української мови Борис Грінченко З зіставити

зіставляти ▶

Київ: Горно, 1927

Зіставля́ти, ля́ю, єш, сов. в. зіста́вити, влю, виш, гл. 1) Оставлять, оставить. Зажер усе, нічого не зіставив. К. Іов. 44. *2) Сопоставлять.