Словник української мови (1927)/зітнути

by Борис Грінченко

◀ зітліти

Словник української мови Борис Грінченко З зітнути

зітнутися ▶

Київ: Горно, 1927

Зітну́ти, тну́, не́ш, гл. = Стя́ти. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Ном. № 1249.