Словник української мови (1927)/ирстенин
| ◀ иродча | Словник української мови И ирстенин |
ирстити ▶ |
|
Ирстени́н, на, м. Христианин. Ішов раз бідний ирстенин дитину ирстити, та не міг найти кумів. Гн. II. 32.
| ◀ иродча | Словник української мови Борис Грінченко И ирстенин |
ирстити ▶ |
|
Словник української мови — И
ирстенин
Борис Грінченко
1927
Ирстени́н, на, м. Христианин. Ішов раз бідний ирстенин дитину ирстити, та не міг найти кумів. Гн. II. 32.