Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/иршиний

Матеріал з Вікіджерел

*Ирше́(и́)ний, а, е. Крещеный. Тепер маємо живий вогонь, а доки ме він горіти, ні звір, ні сила нечиста не озьмеся маржини та й нас иршених. Коцюб. «Тіні».