Словник української мови (1927)/йойкати
| ◀ йойк | Словник української мови Й йойкати |
йойкотати ▶ |
|
Йо́йкати, каю, єш, одн. в. йо́йкнути, ну, неш, гл. Плакать, вопить, вскрикнуть. А на зуб собі йойкай! ЕЗ. V. 183. Ні плаче, ні голосить, бо відай не може, лиш часом, часом йойкне: боже милий, боже! Федьк. I. 67.