Словник української мови (1927)/йолуп
| ◀ йолоп | Словник української мови Й йолуп |
йолопуватий ▶ |
|
Йо́лоп, йо́луп, па, м. Олух, дурак, глупец. Котл. Ен. IV. 18. Желех. Чом ти, йолопе, не кланяєшся пану Возному? Котл. НП. 386. *Ум. Йо́лопець. Киев.
| ◀ йолоп | Словник української мови Борис Грінченко Й йолуп |
йолопуватий ▶ |
|
Словник української мови — Й
йолуп
Борис Грінченко
1927
Йо́лоп, йо́луп, па, м. Олух, дурак, глупец. Котл. Ен. IV. 18. Желех. Чом ти, йолопе, не кланяєшся пану Возному? Котл. НП. 386. *Ум. Йо́лопець. Киев.