Словник української мови (1927)/кабака
| ◀ кабак | Словник української мови К кабака |
кабаковий ▶ |
|
Каба́ка, ки, ж. 1) Нюхательный табак. «Мерщі ісхопився, протерся, кабаки понюхав. Сніп. 16. Натрусив з ріжка кабаки, раз, другий понюхав. Мкр. Н. 9. Мовчи, бо я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618. Каба́ки да́ти кому́. Наказать кого. Желех. Закр. 2) Penis.