Словник української мови (1927)/кавалерія
| ◀ кавалер | Словник української мови К кавалерія |
кавалерочок ▶ |
|
Кавале́рія, рії, ж. 1) Кавалерия. З молоду служив я в воєнній, в кавалерії ще. Стор. 2) Орден. Дав звістку, що почепили йому кавалерію. Стор. *3) Соб. Компания мужчин. Зібралася кумпанія, така слічна кавалерія. Нп.