Словник української мови (1927)/каверзник
| ◀ каверза | Словник української мови К каверзник |
каверзниця ▶ |
|
Ка́верзник, ка, м. Проказник. І старий був, кажуть, каверзник великий. А який каверзник? Посадять у клітку, а він і втече. ЗОЮР. I. 73. Оттак тії каверзники змовлялись у-очевидьки на ґвалтовний учинок. К. ЧР. 96.