Словник української мови (1927)/кавзувати

by Борис Грінченко

◀ кавза

Словник української мови Борис Грінченко К кавзувати

кавід ▶

Київ: Горно, 1927

Кавзува́ти, зу́ю, єш, гл. 1) Порицать, бранить. Кавзує мене межи люди. Вх. Зн. 23. См. Кабзува́ти 2. 2) Жаловаться, роптать, выражать свое неудовольствие. Вх. Зн. 23.