Словник української мови (1927)/кавражити
Зовнішній вигляд
◀ кавпіти | Словник української мови К кавражити |
кавратити ▶ |
|
*Кавра́жити, жу, жиш, гл. Трепать, мять. Сірко наш на греблі зостався, там собаки якесь стерво кавражать. Пир. у., Конон.