Словник української мови (1927)/кагла
Зовнішній вигляд
◀ кагата | Словник української мови К кагла |
кагляний ▶ |
|
Ка́гла́, ли, ж. Отверстие дымовой трубы, закрывающееся для удержания теплоты. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянка вбила. Ном. № 9165. Шух. I. 96.