Словник української мови (1927)/кажан
| ◀ кадук | Словник української мови К кажан |
кажанка ▶ |
|
Кажа́н, на́, м. Летучая мышь. Людей не чуть; через базар кажан костокрилий перелетить. Шевч. 150. Як миш іззість шматочок чого свяченого, то в неї виростуть крила і зробиться з неї кажан. Чуб. I. 55. Ум. Кажано́к.