Словник української мови (1927)/казусний
| ◀ казус | Словник української мови К казусний |
казюка ▶ |
|
Ка́зусний, а, е. Казусный. Казусне діло, обізвався таки писарь. Кв. I. 157.
| ◀ казус | Словник української мови Борис Грінченко К казусний |
казюка ▶ |
|
Словник української мови — К
казусний
Борис Грінченко
1927
Ка́зусний, а, е. Казусный. Казусне діло, обізвався таки писарь. Кв. I. 157.