Словник української мови (1927)/калган
| ◀ калашниця | Словник української мови К калган |
калганівка ▶ |
|
Калга́н, ну́, м. Раст. калган, Maranta galanga. Баба Параска заправляла горілку міцним калганом. Левиц. I. 522. На запікану корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69.