Словник української мови (1927)/кам'яний
| ◀ камчуг | Словник української мови К кам'яний |
кам'янистий ▶ |
|
Кам'яни́й, а, е = Ка́менний. Жінка і кам'яну гору пересіче. Ном. № 9080. Стояло ж там шість кам'яних водників. Єв. Іо. II. 6. І жив він… у кам'яній горі. МВ. I. 99. Десь у тебе, мати, кам'янеє сердечко. Мет. 203.