Словник української мови (1927)/кам'яничин
Зовнішній вигляд
◀ кам'яниця | Словник української мови К кам'яничин |
кам'яничний ▶ |
|
Кам'яни́чин, на, м. Обитатель города, каменного дома. Ой земле, земле, ти справді ж проклятая! Тільки турчину-кам'яничину на сребро, на злото весьма багатая. ЗЮЗО. I. 11. (Прилож.).